Питання розширення радіопокриття є важливим як операторів мобільного зв’язку, так їх абонентів. У чому полягає необхідність у застосуванні репітерів? Спробуймо розглянути це питання на реальних прикладах.
Спочатку розглянемо загальне питання проблем радіопокриття. Як відомо, радіохвилі мають певну межу проникнення перешкод. Залежить ця межа від частоти та потужності радіовипромінювання, фізичних властивостей та товщини перешкоди. У плані масового застосування є сенс взяти до уваги радіохвилі діапазону 3 МГц – 3 ГГц.
– Хвилі ВЧ-діапазону (КВ, 3-30 МГц), як правило, поширюються на великі відстані, «огинаючи» перешкоди. Здебільшого такий радіозв’язок використовується для дальнього та аматорського радіозв’язку. Досить залежна від погодних умов та часу доби.
– ОВЧ-діапазон (30-300 МГц) використовується для технологічного радіозв’язку в зоні прямої або злегка «затіненої» видимості. Мобільний зв’язок. Телевізійне та FM-Мовлення.
– Ультрависокі (УВЧ) частоти (300 – 3000 МГц) використовуються для технологічного радіозв’язку в межах прямої видимості, мобільного радіозв’язку, телемовлення, систем бездротової передачі даних, радіорелейних лініях.
У плані застосування репітерів для мобільного зв’язку нас цікавитимуть радіочастотні діапазони від 450 до 2500 МГц. Як бачимо, ці частоти лежать у діапазоні, досить чутливому до проникнення перешкод.
Стандартна схема застосування репітера радіопокриття досить проста: зовнішній радіосигнал певної частоти та з характерними властивостями, що залежать від виду системи мобільного радіозв’язку (GSM, CDMA, WCDMA, DCS та ін.) приймається вузькоспрямованою антеною-донором і через блок посилення та узгодження передається на всеспрямовані антену- або антени-акцептори, розташовані всередині приміщень. Аналогічно, зворотним способом – сигнал від абонентської станції, що знаходиться всередині приміщення, куди не поширюється основне радіопокриття, приймається внутрішньою антеною репітера і через блок посилення та узгодження передається у зовнішнє радіополе, зовнішньої антеною. Таким чином, відбувається двонаправлена передача сигналу від абонентів, що знаходяться в основному радіополі, абонентам, які перебувають у зоні “затінення” або повної відсутності основного радіопокриття, і навпаки.
Розглянемо випадки застосування розширення радіопокриття, що найчастіше зустрічаються на практиці.
Розширення внутрішнього радіопокриття приміщень.
Може бути системою розширення радіопокриття в межах невеликого просторого приміщення (домашньої квартири, приватного будинку, офісу, конференс-холу, актового залу, кафе, магазину, однорівневого бейсменту тощо). Як правило, складається з антени-донора, системного блоку репітера та однієї – двох – до чотирьох акцепторних антен внутрішнього застосування. І тут використовується посилення сигналу порядку 60 — 75 дБ.
Якщо необхідно розширення радіопокриття багатоповерхової будівлі, багатоквартирного будинку, багатосекційного торгового центру, використовуються репітери класу вище, здатні забезпечувати роботу близько 20 – 40 внутрішніх антен. У цьому випадку використовується посилення радіосигналу на рівні 85 – 95 дБ..
Коригування «затінення» радіопокриття у гірських масивах.
Необхідна у випадках застосування мобільного радіозв’язку у гірських районах, де деякі селища перебувають у міжгір’ї. Схема застосування також надзвичайно проста: “антена-донор, що знаходиться в основному радіопокритті, що створюється базовими станціями” – “системний блок репітера” – “антена-акцептор, спрямована на область затінення від основного радіопокриття”.
У разі застосовуються репітери зовнішнього виконання, з посиленням 60 — 90 дБ.
Розширення радіопокриття у тунелях.
Питання це актуальне як для короткометражних автомобільних та залізничних тунелів у гористій чи горбистій місцевості, так і для підземних транспортних систем типу метрополітену, тунельних систем прокладання магістралей кабельного господарства, систем підземної цивільної оборони та ін.
Як правило, дані системи складаються з прямолінійних тунельних ділянок, що дозволяє в якості антен-акцепторів використовувати вузьконаправлені антени, наприклад типу «хвильовий канал».
Також такі системи можуть бути застосовні (і застосовуються) у шахтах підземного видобутку корисних копалин. Багатогоризонтні шахти, з безліччю штреків, використовують широкорозгалужену акцепторну мережу антен, забезпечуючи тим самим внутрішнє радіопокриття.
У таких випадках можливе застосування репітерів, що мають оптоволоконний зв’язок, для зменшення втрат радіосигналу на великих (до 20 км і, можливо, вище) відстанях.
Забезпечення радіопокриття малонаселених районів.
У тих місцях, де економічно недоцільне застосування базових станцій через нечисленність чи малоактивність потенційного абонентського ресурсу, оператори мобільного зв’язку можуть застосовувати репітери для «вирівнювання» покриття. Як правило, це питання виникає на межі дії основного радіопокриття від базових станцій – так зване «край-Рішення”. У цьому випадку технологічно схема застосування така сама, як і при розширенні радіопокриття в гірських масивах.
Питання розширення радіопокриття зараз у світі приділяється значної уваги, оскільки це – логічне продовження розвитку операторів мобільного зв’язку щодо підвищення якості обслуговування своїх абонентів. Особливо у стані конкуренції за володіння абонентським парком.
Такі питання можуть вирішуватись як централізовано, за участю конкретного оператора мобільного зв’язку, так і в індивідуальному порядку — абонентом, якщо даний абонент має досвід інсталяції, налаштування та обслуговування цього або подібного до цього обладнання.
Наразі наша компанія, «Селтек», спільно з деякими виробниками цього типу обладнання, а також провідними українськими операторами мобільного зв’язку, проводить техніко-економічні дослідження та обґрунтування широкого застосування цього типу обладнання в Україні. І незабаром запропонує своїм партнерам конкретний тип обладнання, схеми та умови його застосування та цінову політику.
